Що таке астигматизм?

Очний астигматизм — це не хвороба. Це оптичний дефект, при якому промені, що потрапляють в око, не можуть нормально переломлюватися. В результаті замість єдиного фокуса на сітківці їх формується кілька. Через це зображення навколишніх предметів здається нечітким і розмитим.

Фізіологічний астигматизм в межах 0-0,5 діоптрій можна виявити у будь-якої здорової людини. І це абсолютно нормально. Людське око недосконале і для нього характерна слабка асферичність заломлюючих середовищ (рогівки, кришталика, склоподібного тіла). Саме вона викликає нерівномірне переломлення світлових променів і розсіювання головного фокуса.

Астигматизм більше 0,5 діоптрій вважається патологічним. Він знижує гостроту зору, викликає підвищену зорову стомлюваність, болі в області очей і головні болі. Люди з цим дефектом бачать навколишні предмети нечіткими, розмитими або викривленими. За статистикою, астигматизмом більше 0,75 діоптрій страждає близько 30% населення в світі. 

Яким чином змінюється зір при астигматизмі

Хочете зрозуміти, як змінюється зір при даній патології? Давайте спочатку розберемося з поняттям "меридіан". Для цього згадаємо глобус — ідеально круглу кулю з намальованими меридіанами. Саме з ним найпростіше порівняти рогівку, викривлення якої є причиною астигматизму в 98,6% випадків.

Що таке різниця рефракції у двох головних меридіанах

На поверхні рогової оболонки можна виділити два умовні меридіани, які знаходяться під кутом 90 градусів один до одного. Найчастіше один з них розташовується горизонтально, другий — вертикально. Набагато рідше меридіани мають косий напрямок, але все ще залишаються перпендикулярними. Саме різниця рефракції у двох головних меридіанах визначає наявність астигматизму та його ступінь.

Припустимо, в одному з головних меридіанів рогівка товща і має більшу заломлюючу силу. У другому меридіані вона тонша і переломлює промені слабкіше. Через це світлові хвилі в різних частинах рогової оболонки заломлюются по-різному і не сходяться в одну точку на сітківці. Саме це і веде до "розсіювання" головного фокуса.

Як визначити ступінь астигматизму

Ступінь астигматизму виражається в різниці між заломлюючої силою двох основних меридіанів. Різниця рефракції у двох головних меридіанах як визначити? Розрахувати її нескладно. Для цього потрібно порівняти обидва числа. Наприклад, у вертикальному меридіані у людини виявили короткозорість в -3,5 діоптрії, в горизонтальному — -5,0 діоптрій. Таким чином у пацієнта є міопічний астигматизм в -1,5 діоптрій.

Ступені астигматизму:

• Слабкий. Різниця між заломлюючою силою всього ока в двох різних меридіанах становить не більше 3 діоптрій.

• Середній. Зазначена різниця знаходиться в межах від 3 до 6 діоптрій.

• Високий. Різниця рефракції у двох головних меридіанах більше 6 0 дптр.

Астигматизм середнього і високого ступеню викликає значні зорові спотворення. Він погано корегується окулярами і призводить до астенопії. Остання проявляється різями в очах, сльозотечею, запамороченням, головними болями і поганим самопочуттям. При такому астигматизмі людині можуть допомогти лише торичні контактні лінзи.

Відсутність корекції при астигматизмі особливо небезпечна в дитячому віці. Якщо дитина не буде носити окуляри — у неї з'явиться косоокість і амбліопія. Це призведе до безповоротного погіршення зору. Тому коригувати і лікувати астигматизм потрібно одразу після того, як його виявили. Відзначимо, що дітям носити окуляри можна з 3-4 років, контактні лінзи — з 8-10 років.

Види астигматизму

У двох головних меридіанах далеко не завжди виявляють різні ступені короткозорості (як ми описали в прикладі вище). Поєднуватися можуть різноманітні ступені далекозорості, далекозорість з короткозорістю, далекозорість з нормальним зором або нормальний зір з короткозорістю.

Цікаво! Нормальну заломлюючу силу ока у всіх меридіанах називають еметропією. При цьому стані оптичні середовища рівномірно заломлюють світлові промені. Зображення фокусується на сітківці, і людина бачить його добре.

Залежно від заломлюючої сили ока в різних меридіанах виділяють такі види астигматизму:

• Простий міопічний. В одному з головних меридіанів виявляють нормальний зір, у другому — короткозорість.

• Простий гіперметропічний. Далекозорість в одному меридіані поєднується з емметропією в другому.

• Змішаний. В одному оці виявляють одночасно далекозорість і короткозорість.

• Складний міопічний астигматизм. Характеризується поєднанням в головних меридіанах міопії різного ступеня.

• Складний гіперметропічний. В одному меридіані далекозорість виражена більше, в іншому — менше.

Астигматизм класифікують і за розташуванням головних меридіанів. При прямому типі меридіан з більшою заломлюючої силою розташований вертикально, при зворотному — горизонтально. Також виділяють астигматизм з косими осями, для якого характерно косе розташування меридіанів.

Причини астигматизму

Природжений астигматизм є у дитини з народження. До нього приводять спадкові зміни рефрактогенеза. Це означає, що через генетичні дефекти у плода неправильно формується очне яблуко. Це відбувається у внутрішньоутробному періоді.

Причини астигматизму:

• неправильна форма передньої поверхні рогівки і кришталика;

• виражена нерівномірність їх кривизни;

• невідповідність заломлюючої сили довжині передньо-задньої осі ока;

• неправильна форма заднього полюса очного яблука.

Набутий астигматизм має аналогічні механізми розвитку. Він розвивається на тлі обтяженої спадковості або під дією провокуючих чинників (травми, деякі системні і офтальмологічні захворювання).

Як ми вже з'ясували, в більшості випадків астигматизм обумовлений неправильною формою рогівки. Її викривлення викликають очні захворювання, перенапруження окорухових м'язів, застосування нічних ортокератологічних лінз і деякі антиглаукоматозні операції (трабекулектомія).

Хвороби, які провокують розвиток рогівкового астигматизму:

• глибокі кератити;

• травми рогівки і склери;

• птерігіум;

• кератоконус і кератоглобус;

• хронічний набряк повік;

• блефароптоз;

• халязіон;

• ністагм;

• глаукома і офтальмогіпертензія.

Кришталиковий астигматизм розвивається через його вивихи, підвивихи або набухання на тлі прогресуючої катаракти. До порушення рефракції можуть призводити набряк диска зорового нерва, деформація стінок очниці, пухлини очниці, навколоносових пазух або гратчастої кістки.

Що таке неправильний астигматизм

Все написане вище характеризує лише правильний астигматизм. Однак він буває і неправильним. Що це означає? Неправильний астигматизм практично неможливо відкоригувати за допомогою окулярів або контактних лінз. Виправити його може лише лазерна корекція зору.

Ознаки неправильного астигматизму:

• неперпендикулярне розташування головних меридіанів (кут між ними не дорівнює 90 градусам);

• зміна заломлюючої сили ока в межах одного меридіана;

• неможливість виділити два головних меридіана;

• стрибкоподібна зміна заломлюючої сили між головними меридіанами.

Неправильний астигматизм розвивається після травм і перенесених операцій на очах. Його причина — нерівномірне викривлення, витончення або рубцювання рогівки.

Лікування астигматизму

Лікування починають з корекції зорових дефектів. Для цього людині підбирають окуляри з циліндричними або торичними лінзами. При цьому офтальмолог враховує вид, тип і ступінь астигматизму. У разі невеликої зміни рефракції зір людини можна поліпшити за допомогою окулярів. А ось при астигматизмі середнього і високого ступеня необхідні контактні лінзи.

Дітям з вадами зору крім корекції можуть призначати різні лікувальні процедури. Їх мета — профілактика подальшого прогресування хвороби. Крім цього заняття зі спеціальними апаратами допомагають уникнути розвитку косоокості та амбліопії.

Факт! При астигматизмі єдиним виходом є його корекція. Методик, здатних повністю вилікувати патологію, не існує. Позбутися можна лише тих вад зору, які з'явилися на фоні іншої хвороби (набухаюча катаракта, набряк диска зорового нерва). Якщо в цьому випадку прибрати дію провокуючого фактора — зір відновиться.

Спеціальна гімнастика при астигматизмі

В першу чергу уточнимо, що ніяка гімнастика не може виправити астигматизм. Однак спеціальні вправи усувають астенопію і зорову напругу, які неминуче з'являються при даній патології. А регулярні заняття покращують самопочуття і перешкоджають подальшому погіршенню зору. Тому людям з аномаліями рефракції слід постійно займатися гімнастикою для очей.

Поділитися в фейсбук Додати до обраного