Увійти

Реєстрація

Забули свій пароль?

Статті

Як і з чого роблять контактні лінзи? Склад і виробництво контактних лінз

14.02.2015

Засоби контактної корекції – це чудовий спосіб виправити дефекти зору, не обмежуючи себе у звичних радощах життя. Лінзи забезпечують гостроту зору і, на відміну від коригуючих окулярів, не обмежують чіткості периферійного огляду. М’які контактні лінзи (МКЛ) не потрібно поправляти, знімати під час занять спортом, плавання чи іншої активності. З кожним роком вони стають все більш популярними.

Еволюція технології виробництва МКЛ

Сфера контактної корекції зору безперервно розвивається. Постійні експерименти, нові технології, вдосконалення матеріалів і складу лінзи – те, чим зайняті найкращі спеціалісти провідних оптичних компаній. Сучасні МКЛ і контактні прилади, наприклад, п’ятнадцятирічної давнини кардинально відрізняються: матеріалом, головними характеристиками і способом виробництва.

До того, як світ уперше дізнався про контактну корекцію, багато вчених працювали над створенням приладів, що покращують зір. Перші спроби створити щось подібне до лінз приписують видатному вченому і художнику Леонардо да Вінчі. Його лінза мала вигляд скляної кулі, заповненої водою, через яку предмети здавалися більшими.

Через століття Рене Декарт створив свою лінзу. Це була тонка довга трубка, теж з водою, з однієї сторони до неї кріпилося збільшувальне скло, другим кінцем трубка «контактувала» з оком.

В 1888 році з’явилися перші аналоги сучасник МКЛ. Скляний прилад самостійно тримався на оці, але при цьому  повністю закривав очне яблуко, що створювало дискомфорт для очей.

У 40-х роках ХХ століття були створені перші лінзи із жорсткого пластику. Вони виявились набагато менші розміром за попередників, проте матеріал був незручним у носінні й подекуди навіть міг травмувати око.

Справжня революція в індустрії контактної корекції відбулася на початку 50-х років минулого століття. Двом чеським ученим, Отто Віхтерле та Драґославу Ліму, вдалося синтезувати абсолютно новий матеріал, в якому 38% маси лінзи складала вода. Завдяки водному компоненту був отриманий м’який полімер – матеріал для перших в історії еластичних контактних приладів.

З чого роблять контактні лінзи сьогодні

Розвиток контактної корекції будується зараз головним чином на удосконаленні властивостей лінзи. Залежно від основного полімеру в складі, виділяють дві групи МКЛ:

Перший тип виготовляють зі спеціального полімеру-гідрогеля, головною складовою якого є вода (від 38% до 69%). Чим більший вміст вологи, тим м’якіший і ніжніший матеріал лінзи.

Компанія Baucsh+Lomb декілька років тому випустила гідрогелеві одноденні МКЛ, де цілих 78% – це вода!

Силікон-гідрогелеві МКЛ складаються з двох полімерів – гідрогелю і силікону. На відміну від гідрогелевих, цей тип лінз не тільки м’який, а ще й «дихаючий». Постійний прилив кисню до рогівки позитивно позначається на тривалості носіння, а також дає можливість спати в лінзах. Деякі моделі можна носити до 30 днів, не знімаючи.

Технології виробництва сучасних контактних лінз

В сучасній галузі виробництва МКЛ виділяють декілька основних технологій:

  1. відцентрове формування;
  2. точіння;
  3. метод лиття;
  4. пресування;
  5. змішаний метод.

Відцентрове формування

Це технологія, яка лягла в основу створення перших гідрогелевих контактних приладів у 1960 році (Празький інститут молекулярної хімії). Її використовують і нині. Суть методу в тому, що певна маса рідкої речовини, обертаючись з великою швидкістю, поступово твердне і набуває потрібної конфігурації.

Спочатку у вигнуту спеціальну форму кладуть рідкий мономер. Обертаючись, мономер піддається дії відцентрових сил. Завдяки спеціально заданій температурі він розтікається в потрібних пропорціях по формі. Поступово матеріал твердне і перетворюється на твердий полімер.

Після затвердіння полімер піддається насиченню водною складовою. Далі проходження обов’язкового комп’ютерного фотоконтролю: перевірка розмірів, матеріалу, якості полірування тощо. Наступний етап – стерилізація за високих температур, тонування, герметична упаковка в блістери і коробки.

Особливість лінз, які були виготовлені методом відцентрового формування – асферична задня поверхня.

Точіння

Цим методом виробляють і жорсткі, і м'які контактні лінзи.

Твердий мономер потрапляє на спеціальний станок з комп’ютерним управлінням. Попередньо встановлені програми впливають на заготовки таким чином, щоб в результаті отримати контактні лінзи з різними заданими параметрами.

Після станка лінзи піддають поліруванню. Наступний етап – гідратація, хімічна глибока очистка, перевірка якості, тонування (за необхідності), стерилізація.

На відміну від відцентрового формування, метод точіння в кілька разів дорожчий.

Лиття

Досить дорогий метод виробництва.

Для початку необхідно відлити матрицю з металу (персональна для кожного нового набору лінз). З матриці створюються форми-копії, куди й заливається мономер.

Найсильніша дія ультрафіолетових променів на мономер формує тверді заготовки. Після затвердіння вони відправляються на полірування, потім насичуються водним компонентом. Наступні етапи: тонування, перевірка якості, стерилізація й упаковка в блістери.

Метод пресування

Цей метод використовується найрідше. Затверділі полімерні заготовки піддаються пресуванню в спеціальних прес-формах, потім процес гідратації. Можливий зворотній варіант виготовлення: спочатку твердий полімер збагачують водою, а потім пресують.

Змішаний метод

Достатньо популярний та ефективний спосіб створення МКЛ. Передня поверхня лінзи створюється методом відцентрового формування, а задня частина – методом точіння.

Цей спосіб лежить в основі створення найбільш складних оптичних приладів.